МАТЕМАТИКА 

Про історію виникнення від'ємних чисел

Від’ємні числа виникли  в Китаї в І ст. до н.е.. в зв’язку з потребою розв’язувати рівняння. В ті  давні часи знаків " +" і "- "не було, тому ці числа зображали червоним і чорним кольором.("чен"або "фу") Додатними числами позначали майно, свої гроші, прибуток. Додатнім числам раділи і позначали їх червоним кольором (китайці їх називали «чен», що означає червоний). Від’ємні числа не любили, їх називали «фу», що перекладається, як чорний. Ними  позначали борг, збиток, недостачу і зображували їх чорним кольором. Такий спосіб позначення чисел Китайці використовували до середини  XIII ст., поки Лі Є не запровадив зручніше позначення від’ємних чисел — цифри, що зображали від’ємні числа, перекреслювали рискою навскіс справа наліво.  З Китаю довго до Європи не надходили відомості і вчення про від'ємні числа, бо на той час Китай бав замкненою у собі країною. Тому ці знання не розповсюджувались довго за межі Китаю. У Давній Греції дії з від’ємними числами увів Діофант у ІІІ ст. н.е. Їх широко використовували індійські математики у VI-VII ст. н.е., які розуміли додатні числа як майно, а від’ємні – як борг. Індійський  математик Бхаскара (ХІІ ст.) склав правила дій для від’ємних і додатних чисел: «Сума майна є майно». «Сума двох боргів є борг». «Сума майна і боргу дорівнює їх різниці». «Сума майна і такого самого боргу дорівнює нулю». Цікаві аналогії правила знаків під час множення цілих чисел, які використовували арабські математики. Друг мого друга — мій друг, Друг мого ворога — мій ворог, Ворог мого друга — мій ворог, Ворог мого ворога -  мій друг. Література 1. https://site.google.com/site/informatpadalko/ce-cikavo/cikava-matematika/pro-istoriu-viniknenna-vid-emnih-cise l