Наука повинна бути весела, захоплююча, проста 
                                                                  П. Капіца
Дистанційне навчання.

Фізика і астрономія. 11 клас.

Практична робота № 1.

Робота з рухомою картою зоряного неба.

1. Поверніть пластмасовий круг на карті таким чином, щоб дата спостереження на зовнішньому колі карти збігалася з годиною спостереження на зовнішньому колі круга. Тоді в прозорому отворі круга буде видно тільки ті зорі , які в цей момент розташовані над горизонтом.

2. Зорієнтуйте карту над головою відносно сторін горизонту. У центрі прозорого отвору буде видно ті зорі, що розташовані поблизу зеніта, а біля краю ті світила, які світять біля горизонту, тобто сходять або заходять.

3. Кульмінація зорі настає в той час, коли світило перетинає площину меридіана - на карті це пряма лінія, що проходить від точки півночі на горизонті через північний полюс світу до точки півдня на південному горизонті. Внаслідок обертання Землі навколо осі площина меридіана постійно зміщується і протягом доби кожне світило двічі перетинає меридіан, тому розрізняють дві кульмінації. У момент верхньої кульмінації зоря розташована найвище над горизонтом, а в нижній кульмінації - найнижче.

4. Велика Ведмедиця опівночі світить поблизу зеніту. Використовуючи рухому карту зоряного неба, визначте, в якому місяці проводяться спостереження.

5. За допомогою рухомої карти зоряного неба визначте, чи можна в Україні в січні опівночі побачити зорю Вега. Виміряйте екваторіальні координати цієї зорі.

Практична робота № 2

Визначення висоти (кульмінації) Сонця за допомогою гномона

     Гномон - давній астрономічний інструмент, за допомогою якого можливо вимірювати час за довжиною тіні, яку відкидає вертикальний стрижень. Такий сонячний годинник показує місцевий дійсний час, водночас ми звикли користуватися середнім поясним часом.

          Побудувати гномон дуже просто. Для цього на вулиці необхідно знайти рівну горизонтальну поверхню, на якій зручно робити позначки. В цю поверхню потрібно вертикально встромити рівний стрижень, наприклад довжиною 1 м. Переконатись у тому, що стрижень стоїть вертикально, можна за допомогою виска (вантаж на мотузці, який кріплять до верхівки стрижня).

            Сонце проходить свою кульмінацію в момент місцевого полудня - це найвище положення Сонця на небосхилі. При цьому тінь від гномона має мінімальну довжину та чітко вказує на північ. Ця тінь лежить на так званій полуденній лінії, яка проходить через дійсний меридіан. Щоб знайти полуденну лінію, необхідно у близький до місцевого полудня час ( наприклад, за півгодии) відмітити кінець тіні від гномона. Після цього треба накреслити коло з радіусом, рівним довжині тіні з центром у стрижні. Коли тінь вдруге перетне коло, треба відмітити цю точку. Бісектриса кута між двома точками перетину тіні кола й буде полуденною лінією.

           Висоту Сонця над горизонтом j у момент кульмінації можна визначити за довжиною тіні, що проходить через полуденну лінію, за простою формулою: 

j = arctan(h/d),

де h - висота гномону, d - довжина тіні.

Це варто робити у яний сонячний день [1, с.123].  

Список використаних джерел. 

  

1. Пришляк М. П. Астрономія (рівень стандарту, за навчальною програмою авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. С.): підруч. для 11 кл. закл. загал. серед. освіти/ М. П. Прищляк. - Харків: Вид-во "Ранок", 2019. -144 с.: іл.

isbn 978-617-09-5238-7